ЯК ПРАЦЮВАТИ З БАТЬКАМИ

ЯК ПРАЦЮВАТИ З БАТЬКАМИ

*Дякуйте батькам за все підряд. Обов’язково при всіх. Дякуйте учням за їхніх чудових батьків. Звичайно, форми вираження вдячності можуть бути різні. Але обов’язково запам’ятовуються листи вдячності.

*Записи в щоденнику—найболючіша тема для багатьох батьків. Як правило. Записи просто інформують про щось… А якщо тактику змінити й почати писати позитивні речі: хвалити дитину, підкреслювати її успіхи і регулярно?! Так, потрібен час, але ж він того вартий!

*Ніколи не вживайте термін»викликати батьків у школу».Поки зустріч  учителя буде для дитини карою, розраховувати на повноцінне співробітництво передчасно…

*Учіться у батьків, адже вчитель—це не завжди той. Хто знає більше, а той, хто знає щось інше. На жаль, сьогодні  батьківські збори—найбільш розповсюджена форма взаємодії вчителя і сім’ї. А де ж дискусії, практикуми, семінари, обмін думками…Виходить, кількість батьків, присутніх на зборах,--єдиний показник їхньої активності, довіри до школи.

*Ніколи не дорікайте батькам. Які не приходять на збори, це не сприяє їхньому бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро, без сарказму,  радійте їхній появі у класі.

*На зборах намагайтесь говорити про проблему, а не про конкретну дитину. А от хваліть—персонально і всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини. Особливо ефективно, якщо вам вдасться проаналізувати, чого досягли школярі з моменту останньої зустрічі з батьками.

*Намагайтесь не критикувати дії колег, дотримуйтесь професійної етики. Навіть якщо у вас інша точка зору.

*За необхідності попросіть батьків про виявлення будь-якої допомоги, детально поясніть, чому ви не можете обійтися без них, просіть пропонувати інші варіанти рішення проблеми. Зацікавлено обговорюйте їх.

*Виявлення проблем повинно бути конструктивним: ось є проблема, для її рішення непогано було б зробити такі справи; зі свого боку я стараюсь, а ви зі свого спробуйте…